Варикозна хвороба нижніх кінцівок виникає з ряду причин, які можна віднести до 3 групами: порушення згортання крові, ураження стінки судини, застійні зміни навколишніх тканин. Етіологічний фактор впливає на лікування, але медикаментозні препарати не здатні звузити розширений ділянку вени.
Засоби для вен підтримують тонус судин, але не здатні відновити функціональну недостатність клапанів, що приводить до застою.
Варикозна хвороба: причини
При підвищеному згортанні крові створюються передумови для утворення тромбів. Гормональні зміни призводять до порушення серцевого ритму, зниження тонусу венозної стінки, застійних змін.
Пошкодження венозної стінки може бути травматичним, фізичним, хімічним, бактеріальним. При аутоімунних хворобах виникає витончення венозної стінки за рахунок ураження антитілами. При незначною фізичної навантаженні слід виділити перешкоди для скупчення крові.
Підвищення тиску всередині судини може виникнути за рахунок компресійного тиску оточуючих тканин. Варикоз при такому поєднанні ускладнюється. Ймовірно формування трофічних виразок.
Провокуючі фактори варикозу нижніх кінцівок:
- Ожиріння – негативний варикоз в плані. Надлишок жиру посилює тиск на вени, сприяє застійних змін;
- Неправильне харчування, вживання продуктів з рослинними волокнами сприяє порушенню проникності судин. Збільшення в раціоні рослинних волокон дозволяє зменшити надходження токсинів у кишечник. Малорухливий спосіб життя — важливий чинник, що призводить до ожиріння, порушення венозного кровопостачання;
- Більшість людей схильна до ризику ускладнень при сидячому або стоячому положенні. Негативний вплив робить ушкодження клапанів вен. Корсети і тісна білизна сприяють здавлення вен у паховій зоні. Підвищення внутрішньочеревного тиску при зовнішньої компресії венозних судин на протязі тривалого часу стає причиною застійних змін нижніх кінцівок;
- Носіння взуття на високих підборах – не фізіологічно. Процедура сприяє розтягуванню м'язово-зв'язкового апарату, що призводить до застійних змін у венах;
- Клапани здатні повністю перекривати посудину, приводити до застійних змін у нижніх кінцівках. На тлі патології венозної стінки системи перенапружуються, утворюючи венозні вузли;
- Генетична схильність формується внаслідок мутації апарату ген, що відповідає за структури стінки вен. При дефектах білків підвищується проникність судин, формуються постійні запальні зміни, набряклість за рахунок поту рідини через пошкоджену мембрану. Слабкість судини призводить до підвищення венозного тиску. Результат – варикоз;
- Гормональні порушення при вагітності призводять до підвищення рівня естрогену і прогестерону, що впливають на формування судинних факторів згортання крові. Зменшення тонусу венозної стінки на тлі патології призводить до деформації і закупорки судин;
- Цукровий діабет — це патологія, що приводить до зниження рівня глюкози крові, що створює сприятливе середовище для розвитку тромбів;
- Зловживання алкоголем призводить до згущення крові, підвищується ризик утворення тромбів в судинах;
- Тривала ходьба, вимушене сидяче положення – провокуючі фактори варикозу;
- Недостатнє харчування, підйом вантажів, уповільнений приплив крові до серця, розвиток застою — це провокуючі фактори патології;
- Хронічні запори супроводжуються підвищенням внутрішньочеревного тиску, утруднення відтоку крові від нижніх кінцівок;
- Зневоднення організму під впливом інтенсивних сонячних променів призводить до згущення крові, прискорення утворення тромбів;
- Венозна недостатність, вроджені вади сприяють патології серцево-судинної діяльності;
- Передозування лікарських засобів підвищує згортання крові, що призводить до закупорки судин тромбами;
- Хірургічні втручання сприяють підвищенню об'єму крові, збільшують ймовірність тромбоемболії.
Варикозне розширення вен ніг – це поліетіологічне захворювання. У пацієнтів зазвичай існує кілька причин, що призвели до розвитку нозології.
Варикоз нижніх кінцівок: симптоми і лікування
Ознаки варикозу специфічні для діагностики. Виділяють 2 форми захворювання в залежності від характеристик етіологічних факторів – первинне, вторинне.
Первинна форма пов'язана зі слабкістю венозної стінки, що виникає під впливом вроджених або придбаних факторів. Вторинна форма розвивається під впливом інших причин.
Причини варикозної хвороби ніг:
- Набряклість шкірних покривів;
- Порушення пігментації (потемніння);
- Больовий синдром вечорами і у другій половині дня;
- Трофічні ушкодження шкіри (екзема, дерматит).
Первинне розширення вен пов'язано зі слабкістю стінки вен, розвитком ожиріння, розростанням сполучнотканинних волокон. Вторинна патологія формується внаслідок порушення венозного відтоку при травмах і пухлинах. Ступінь підвищеного розтягування венозної стінки є непередбачуваною. При патології підвищується ризик тромбоемболії, яка може закінчитися летальним результатом. Зазвичай тромби локалізуються на ногах, але зустрічаються випадки емболії венозної системи рук або живота.
Вторинне ускладнення захворювання — трофічні виразки. Навіть незначна подряпина при порушенні трофіки може сприяти утворенню виразкових дефектів на ногах. З патологією складно впоратися при зверненні до лікаря. Лікування триває десятки років, тому слід вчасно звертатися до флеболога.
Щодня лікарям доводиться стикатися з кровотечами. Якщо хвороба запущена, вени виступають над поверхнею шкіри. Патологія призводить до тромбофлебіту з незворотними наслідками. Постійно слідкуйте за станом венозної системи. Щоб запобігти патологічні зміни слід пов'язувати тромбофлебіт з непоправними наслідками.
Унікальність розширення стінки вени в тому, що больовий синдром виникає тільки на початковій стадії. Поступово рецептори звикають до болю, тому чим ширше відень, тим менше виражені больові відчуття.
Симптоми варикозного розширення на ранній стадії:
- Ущільнення;
- Почервоніння;
- Відчуття печіння;
- Біль.
Через венозні клапани кров не повинна рухатися в зворотному напрямку. При їх недостатності розвивається зворотний кровотік, тому розвивається застій. Скупчення крові в певному місці створює передумови для формування тромбів. Подібна картина простежується при порушенні технології проведення лікування варикозу. У місці ін'єкції формується запалення, що створює можливості для утворення згустку крові, за рахунок підвищення адгезивних властивостей судинної стінки.
Класифікація тромбофлебіту за течією:
- Гострий;
- Хронічний.
Гострий тромбофлебіт розвивається швидко. У місці локалізації варикозу виникають больові відчуття, почервоніння шкіри, розширення вени.
Хронічне протягом не характеризується вираженими ознаками. Больовий синдром при патології носить періодичний характер. Пацієнта турбують біль після фізичного навантаження. Усувається набряклість еластичною компресією. Пацієнтам рекомендується носіння спеціальних бинтів.
Медикаментозне та оперативне лікування
Медикаментозне лікування варикозу нижніх кінцівок не дозволяє повністю позбутися від патології. При порушенні проникності стінок судин, застійних змін з'являються нові тромби, які потрібно лікувати оперативно для запобігання тромбоемболії легеневої артерії і летального результату. Для цих цілей застосовують спеціальні засоби та антикоагулянти у вигляді пероральних таблеток, місцевих кремів.
Доповненням до медикаментозних препаратів є народне лікування, фізіотерапія (магніт, доріжка «велосипед», лікувальна гімнастика). Для позбавлення від шкірних висипань рекомендується відвар кори дуба, ромашка, звіробій.
Операція з видалення варикозу на ногах – види, принципи лікування
Вищеописані методики в даний час застосовуються рідше, так як існують більш затребувані операції.
Склеротерапія – введення внутрішньовенно клейкої субстанції, яка на ранніх стадіях хвороби за кілька сеансів усуває варикоз. Процедура передбачає введення в вузол варикозу спеціальної речовини, що сприяє заростання просвіту вени.
Коагуляція уражених вен лазером – сучасна процедура, що дозволяє не виробляти висічення тканин ножем.
Свідчення до оперативної флебектомії:
- Значне розширення підшкірних вен;
- Небезпека тромбоемболії;
- Трофічні порушення шкіри;
- Гострий тромбофлебіт;
- Набряклість, виражена стомлюваність пацієнта.
Не можна проводити операцію при вагітності, тяжких інфекціях, ішемічній хворобі, запаленні нижніх кінцівок, піодермії, екземі. Єдиним способом терапії захворювання при варикозі глибоких вен з метою корекції роботи клапанного апарату – хірургічна операція.
Лазеротерапія показана пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи, сечостатевої сфери, підвищення артеріального тиску, коли оперативні втручання протипоказані.
Для позбавлення від неприємного судинного малюнка за показаннями можна проводити радіочастотну коагуляцію. Переваги операції — безболісність, відсутність косметичного дефекту шкіри, порушення працездатності.
Показання до склеротерапії захворювання – патологія при дуплексної доплерографії, варикозне розширення вен на ранніх стадіях. Недолік процедури – потрапляння склерозанту в глибокі вени, зниження ефективності лікування запущених випадках.
Лікування хронічної варикозної хвороби
При хронічному варикозі слід правильно застосовувати еластичну компресію. Для цих цілей розроблена програма:
- Компресія трикотажем 1-2 класу при 0 ступеня;
- Еластична компресія трикотажем 1-2 класу з моно фармакотерапією, фізіотерапією при 1 ступеня;
- При 3-4 ступеня рекомендується еластична компресія трикотажем 2-3 класу з безперервною фармакотерапією, місцевим лікуванням мазями, фізіотерапією.
Від неправильного використання певних видів терапії захищають стандартизовані схеми терапії варикозного розширення описаними препаратами. Призначати кратність, дозу прийому зможе тільки лікар.
Навіть магніт при варикозі нижніх кінцівок застосовується суворо за показаннями. Після процедури слід оцінювати характер місцевих змін.